Що потрібно знати про ГМО в Україні
Держпродспоживслужба нагадує: будь-яка робота з генетично модифікованими організмами (ГМО) - створення, випробування, транспортування або використання - регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».
Мета закону - охорона здоров’я людини і навколишнього природного середовища при здійсненні генетично-інженерної діяльності та поводженні з ГМО, а також контрольований і прозорий обіг ГМО.
Важливо розуміти, що здійснення діяльності у сфері поводження із ГМО потребує дотримання встановлених процедур, серед яких:
- обов’язкова державна реєстрація ГМО;
- наявність відповідних дозволів;
- забезпечення належного транспортування та зберігання супровідної документації;
- обов’язковість зберігання копії декларації а також документації, яка дає змогу ідентифікації суб’єкта господарювання.
Передусім бізнесу важливо правильно ідентифікувати свою діяльність.
Якщо підприємство використовує ГМО безпосередньо або працює з продукцією, що отримана з використанням ГМО, воно автоматично потрапляє у сферу дії законодавства України в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО.
Окремої уваги потребують випробування ГМО у відкритій системі. Такі дії допускаються виключно за наявності дозволу уповноваженого органу, в якому зазначаються конкретні умови та терміни проведення випробувань ГМО, за умови суворого дотримання визначених вимог. Самовільні або неконтрольовані випробування є порушенням законодавства.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють імпорт, зберігання або транспортування ГМО, необхідно забезпечити повну простежуваність продукції. Кожна партія має супроводжуватися документами, що підтверджують законність її походження та використання.
Звертаємо увагу на необхідність зберігання документації, пов’язаної з діяльністю у сфері поводження з ГМО. Це є запорукою ефективної взаємодії з органами державного (нагляду) контролю.
Держпродспоживслужба наголошує, що мета контролю – підтримка безпечного та прозорого використання ГМО та продукції виробленої із застосуванням ГМО, а не створення перешкод для діяльності підприємств. Дотримання встановлених законодавством процедур дозволяє всім учасникам ринку працювати прозоро, впевнено та відповідально.
Важливо. З 16 вересня 2026 Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» втрачає чинність.
Натомість, набирає чинності Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», яким запроваджено комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності, забезпечення продовольчої безпеки держави, шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів і обігом генетично модифікованої продукції.
Основні нововведення, важливі для бізнесу:
- Державна реєстрація ГМО за новою процедурою. Створюється Державний реєстр ГМО, який буде містити відомості про ГМО, у тому числі про ГМ-джерело, із зазначенням цілей його використання, що дозволить вести облік, моніторинг і контроль всіх дозволених ГМО та продукції виробленої з ГМО. Це створює прозорий механізм для взаємодії бізнесу та держави.
- Гармонізація з європейськими нормами. Норми про державну реєстрацію і моніторинг ГМО гармонізується з практиками Європейського Союзу.
- Нове маркування і контроль обігу. Закон передбачає вимоги щодо маркування продукції з ГМО та правил її розміщення на ринку, що сприяє підвищенню прозорості для споживачів.
- Процедури моніторингу та безпечного обігу. Це включає процедури контролю транспортування, зберігання, утилізації та переміщення таких організмів і продукції.
- Посилення державного контролю. Нове законодавство передбачає більш системну роль державних органів у сфері нагляду за поводженням з ГМО від реєстрації до постмаркетингового моніторингу.
Закон передбачає:
– усунення дублюючих функцій різних органів контролю у галузі поводження з ГМО;
– посилення відповідальності за порушення правил поводження з ГМО та відсутності маркування;
– встановлення чітких та прозорих процедур державної реєстрації ГМО та отримання дозвільних документів у галузі генетично-інженерної діяльності;
– удосконалення системи оцінювання ризиків для здоров’я людини та навколишнього середовища від виробництва та використання ГМО;
– запровадження єдиної бази даних ГМО;
– заборону використання ГМ-ліній, які не пройшли державну реєстрацію
– удосконалення вимог до маркування ГМ-продукції: всі продукти, де частка ГМО перевищує 0,9% у будь-якому інгредієнті, повинні мати позначку «З ГМО»;
– забороняється використання позначки “Без ГМО” у маркуванні продуктів, які за своїм складом не можуть містити ГМО
– посилення державного контролю щодо поводження з ГМО та визначення відповідальності за порушення законодавства у цій галузі.
Ці зміни мають на меті систематизувати обіг ГМО, забезпечити належний рівень біобезпеки, а також встановити зрозумілі і прозорі правила для бізнесу й споживачів.
