Карпатський мед має бути від карпатської бджоли!
Протягом 2020 року Колочавська сільська рада успішно реалізовує проєкт «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні».
В рамках проєкту співробітники Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича" спільно з місцевими бджолярами провели моніторинг пасік з метою визначення породної композиції високогірних карпатських пасік.
"Ми взяли 23 проби з 260 бджолиних сімей, провели детальне дослідження, і лише 3 з них виявилися не карпатської породи, - розповідає завідувач відділу розведення і селекції карпатських бджіл Степан Керик. - Це хороший результат, і за підтримки місцевих пасічників його можна буде зробити ще кращим. Просто розводити бджіл - це одна справа,а от щоб стежити за їхньою чистопородністю - то на це потрібний час і кошти. Радий, що є ентузіасти, які взялися за цю справу. І саме завдяки їм, тепер ми маємо значно ліпші результати, ніж 10 років тому, коли наш інститут проводив аналогічне дослідження".
Як розповів старший науковий співробітник НПП "Синевир" Василь Беца, особливі географічні та кліматичні умови гірського краю і наявність величезного різноманіття медоносних рослин дозволили зберегти тут донині автохтонний медоносний вид бджоли – карпатський. Селекціонери вже створили ряд ліній та типів цього виду: колочавський, вучківський, синевир, говерла і рахівський. "Регіон нацпарку усіх боків оточений горами, що є позитивним фактором для збереження чистопородності, якби сюди не завозились інші породи бджіл, - каже Василь Беца. - Це призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб. Тому подібні моніторинги та роз'яснювальна робота серед пасічників дає вже непогані результати. Сподіваємося з часом досягти стовідсоткової чистопородності карпатської бджоли в нашому регіоні".
"У межах проєкту вже працює постійно діюча виставка “Карпатська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до “розумного” вулика” в Колочаві, облаштовуються туристичні маршрути, готові промоційні публікації для залучення відвідувачів тощо…Плануємо ще наступного року провести у Колочаві фестиваль меду, бо через коронавірус довелося його перенести. Вся діяльність проєкту в цілому спрямована на створення цілісних підходів до збереження аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах", - зазначив адміністративно-фінансовий менеджер проєкту Василь Худинець.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна» у 2014 – 2020 рр. Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна», громадська організація об’єднання пасічників «Карпатська еко-пасіка», Колочавська сільська рада, БФ "Розвиток гірських територій", Асоціація для Розвитку та Промоції Підкарпаття «Pro Carpathia».
