Об’єдналися заради збереження карпатської бджоли
Колочавська територіальна громада розташована між високими горами, в долині річки Теребля. Ця місцевість вважається однією з екологічно найчистіших в Україні, адже тут розташований національний парк і немає ніякої промислової діяльності. Збережена дивовижна природа вабить у край надзвичайно багато туристів, а серед місцевих жителів активно процвітає бджільництво.
Як стверджують тутешні пасічники, гірський мед – унікальний, і його властивості відрізняються від інших, адже пилок бджоли у горах збирають з різних дерев та лікарських трав. Окрім того, мед екологічно чистий, бо в цих краях не прийнято обробляти городину та садовину хімікатами. Тож попит на карпатський продукт значно перевищує пропозицію, а пасічники всі зусилля спрямовують на збереження і виведення типів бджіл, які є найкращими для регіону. З цією метою на Закарпатті понад 40 років ведеться робота із виявлення, ідентифікації та збереження автохтонних медоносних бджіл, що за міжнародною класифікацією відносяться до Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica.
Як розповів колочавський пасічник Василь Беца, завдяки ряду господарсько-корисних цінностей, карпатська бджола дуже цінна порода. Селекціонери створили ряд ліній та типів: колочавський, вучківський, синевир, говерла та рахівський. Останнім часом науковці звертають увагу на загрозливу проблему, що стосується чистопородності карпатської бджоли, суть якої говорить про значну частину гібридизації. Основною проблемою чистопородності місцевих бджіл стало завезення на територію регіону інших порід бджіл. Часто це відбувається пасічниками-кочівниками, що призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб.Відтворити чисту породу Карпатських бджіл зі стратегією розвитку її повного домінування в краї стало важливою метою, яку повноцінно та якісно можна виконати лише об’єднавши зусилля. "Важливим кроком у цьому процесі стало створення громадської організації «Товариство бджолярів «Заповідник», - розповідає голова товариства Василь Маркусь. - Мета нашої орагнізації - збереження автохтонних бджіл. Об’єднавшись, пасічники змогли вирішити ряд питань, про які навіть не думали раніше".
Долучилася до вирішення проблем місцевих пасічників і Колочавська сільська рада, тож разом подали і виграли проєкт «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні». Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна» у 2014 – 2020 рр. Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна», громадська організація об’єднання пасічників «Карпатська еко-пасіка», Колочавська сільська рада, Асоціація для Розвитку та Промоції Підкарпаття «Pro Carpathia». Діяльність за проєктом здійснюється в Косівському районі (Івано-Франківська область) – природне середовище для виникнення та поширення гуцульського типу карпатської породи бджіл; Міжгірський район (Закарпатська область), де поширений інший тип карпатської бджоли – Колочавська бджола; Підкарпатський регіон (Польща), який також має багато пасік і відомий унікальним медом з хвойних дерев.
«Наш проєкт спрямований на створення цілісних підходів до збереження аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах, – розповідає адміністративно-фінансовий менеджер проєкту Василь Худинець. – В рамках проєкту вже працює постійно діюча виставка «Карпатська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до «розумного» вулика» в Колочаві, пасічники здійснили моніторингову експедицію з метою вивчення породної композиції високогірних карпатських пасік, облаштовуються туристичні маршрути, готові промоційні публікації для залучення відвідувачів тощо. У травні цього року плануємо провести фестиваль карпатського меду, який перенесли через епідемію коронавірусу».
