Карпатська бджола буде збережена лише завдяки спільним зусиллями місцевих пасічників
Карпатська порода бджіл є найбільш придатною для нашого регіону і має низку властивостей, завдяки яким здатна продуктивно працювати і виживати в суворих умовах гірського клімату. Завдяки тому, що Тереблянська долина звідусіль оточена горами, зберегти чистопородність цього виду легко. Наскільки це вдалося зробити місцевим пасічникам – досліджували співробітники Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича». Спільно з місцевими бджолярами влітку, в рамках проєкту «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні», що реалізує Колочавська сільська рада, вони здійснили моніторинг пасік з метою визначення породної композиції високогірних карпатських пасік і днями відзвітували про результати експедиції.
«У результаті було обстежено 260 сімей на 9-ти пасіках. У процесі роботи звертали увагу на зовнішній вигляд особин сімей, їх поведінку, печатку меду, а також досліджували основні показники екстер’єру тощо . Для мікроскопічного дослідження крил, проби бджіл відбирали тільки від тих сімей, які за візуальною оцінкою відповідали вимогам для чистопородних карпатських бджіл. Таких сімей було визначено всього 9 % від всіх обстежених сімей. Після детального вивчення під мікроскопом, виявилося, що лише 8 % матеріалу є чистопородними карпатськими бджолами. Решта всі - частково гібридизовані. Але навіть такі дані є непоганим результатом, адже в низинних районах ситуація ще гірша. Є над чим працювати, головне - щоб була підтримка місцевих пасічників», - розповів завідувач відділу розведення і селекції карпатських бджіл Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича» Степан Керик.
За словами пасічників, головна проблема - це «пасічники-кочівники», які привозять на територію регіону інші породи бджіл, що призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб.
Саме тому створення цілісних підходів до збереження аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах – стало основною метою проєкту «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні», який здійснюється на території Колочавської територіальної громади.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна» у 2014 – 2020 рр. Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна», громадська організація об’єднання пасічників «Карпатська еко-пасіка», Колочавська сільська рада, Асоціація для Розвитку та Промоції Підкарпаття «Pro Carpathia».
