Вшанували загиблих односельчан
Сьогодні, 8 травня, в Україні відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.
Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насильством світового масштабу, усім тим, хто загинув на фронтах, в окопах і тим, хто побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі війни, усім, хто вижив та пройшов через пекло Другої світової війни.
У Колочавській ТГ напередодні пам’ятної дати відбулися урочисті заходи з вшанування пам’яті полеглих на війні та відзначення 76-ї річниці закінчення Другої світової війни.
Учні Колочавського закладу загальної освіти №1 підготували зворушливий виступ з нагоди пам’ятної дати.
Після урочистої частини учасники заходу сформували колону і рушили до пам’ятника Примиренню.
Тут голова Колочавської сільської ради Василь Худинець разом з заступником начальника Міжгірського територіального центру комплектації та соціальної підтримки Олександром Шаповалом та начальником відділу мобілізаційної роботи центру Леонідом Маханцем поклали квіти до пам’ятника. Віддали шану загиблим колочавцям і працівники Колочавської сільської ради, керівники та представники усіх Колочавських закладів освіти.
Примирення колочавських ветеранів радянської та угорської армій, які воювали в роки Другої світової війни на різних фронтах, у селі відбулося ще 2009 року. Тоді за ініціативи уродженця села, тодішнього народного депутата Станіслава Аржевітіна, було відкрито пам’ятник Примирення у центрі Колочави. На його постаменті відтоді закріплено дві таблички: на одній - імена односельців-червоноармійців, які загинули на фронті, на іншій - колочавців, які служили в угорській армії.
Відкриття та освячення оновленого Обеліску у центрі Колочави стало ключовою подією святкування Дня села у травні 2009 року та сколихнуло всю Україну. Пам’ятник унікальний, бо тоді вперше в історії разом вшановано воїнів, які воювали на протилежних фронтах. Участь у відкритті взяли воїни обох армій. Хоча життя примусило їх воювати на різних фронтах, тепер вони сиділи пліч-о-пліч. Вершиною усього свята стало привселюдне братання ветеранів. Попри важке минуле вони залишилася жителями одного села і ніколи не воювали між собою.
Колочава стала першим прикладом примирення на Закарпатті.
