Порядок спадкування земельної ділянки
В умовах сьогодення та впровадження ринку землі особливого значення в Україні набуває земля.
Одна із підстав набуття права власності, зокрема, на землю, інші права на неї, – спадкування.
ЦК України передбачено два види спадкування: за заповітом та за законом.
Якщо особа за життя видала заповіт, то особи, зазначені в заповіті, мають пріоритетне право спадкування на майно та/чи права, вказані в заповіті.
У разі спадкування за заповітом малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.
Спадкоємці за законом успадковують за спадкодавцем в порядку черговості (п’ять черг).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі відповідні права на земельну ділянку, на земельний пай.
Щоб отримати земельну ділянку чи земельний пай у спадок, спадкоємцям необхідно протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, тобто за наявності відповідних документів, які в порядку вимог чинного законодавства встановлюють ці факти, як то свідоцтво про смерть, рішення суду) звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (яким є останнє місце проживання спадкодавця) особисто з заявою про прийняття спадщини.
Право власності на земельну ділянку в порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До нормативно-правових актів, які регулюють питання спадкування на земельну ділянку, земельний пай відносяться: ЦК України, Закон України «Про нотаріат», Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Мінюсту від 22.02.2012 року № 296/5, Порядок ведення державного земельного кадастру, затверджений Постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051, Постанова КМУ «Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» від 12.10.1995 року № 801 тощо.
При зверненні спадкоємця із заявою до нотаріуса для прийняття спадщини, в т.ч. на земельну ділянку, нотаріус з’ясовує: відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, родинних та інших відносин, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє, отримавши від спадкоємця свідоцтво про смерть спадкодавця, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану, або відповідне рішення суду, яке набуло чинності.
Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро тощо.
Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання спадкоємцем правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
У разі, коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Існують випадки, коли спадкодавець не встиг оформити відповідний державний акт або свідоцтво про право власності. У такому випадку спадкоємцеві необхідно звернутись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Декілька слів зауважимо на спадкуванні земельного паю. Чинним законодавством не визначено поняття «земельний пай». Виходячи із положень ст. 25 ЗК України, це земельна частка, виділена при приватизації державних та комунальних сільськогосподарських підприємств (всім відомих колгоспів), а також при приватизації інших комунальних закладів, в т.ч. освіти та культури.
Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» від 12.10.1995 року № 801, документом, що підтверджує право на пай та його виділення в натурі, є сертифікат, який при вступі у спадщину, серед іншого, надається спадкоємцем нотаріусу.
Всі спірні питання, які виникають при прийнятті у спадщину, в т.ч. землі, прав на неї, вирішуються в судовому порядку.
сектор Міжгірського бюро правової допомоги
