Колочавську ріплянку смакували в Ужгороді
Традиційну колочавську ріплянку всі бажаючі мали можливість дегустувати в минулу неділю в Закарпатському музеї народної архітектури і побуту під час культурно-мистецького проєкту “Жива спадщина”. Відвідувачам заходу презентували народні ремесла, їжу та предмети побуту з різних куточків Закарпаття.
Колочавську нематеріальну спадщину в Ужгороді представляв виконком Колочавської сільради, працівники Центру надання культурних послуг, музичний гурт «Весільна деца» та місцеві активісти.
Колочавську традиційну верховинську страву - ріплянку - готують з картоплі (ріпа – діалект.) та кукурудзяної муки, в чавунній каструлі, помішуючи дерев’яною палкою ( токаняником). Колочавці їдять кукурудзяну страву руками, мачаючи її у різний гарнір - бринзу, фріґу на шкварках (розігрітий сир), яєчню, м'ясо, сметану, гриби тощо. Страва надзвичайно корисна та ситна.
«Я готую ріплянку все своє життя на різних заходах і з впевненістю скажу, що її люблять всі, - розповідає колочавський шеф-повар Олена Шпілька (Ляля), яка готувала ріплянку в Ужгороді. – В неділю я приготувала три види ріплянки: з пшеничної, кукурудзяної муки і манки. Наша народна страва сподобалася всім гостям. Люди приходили і просили додаткову порцію, записували рецепт, казали, що на фестивалі ця страва їм смакувала найбільше. Приємно було нагодувати військових, які підходили до нашого столу».
Окрім смакування ріплянкою, яка всім припала до душі, колочавська делегація представила і традиційний колочавський одяг, троїсті музики заграли і заспівали коломийки.
«Під час заходу ми показали, що наші українські цінності неможливо знищити ракетами та вбивствами наших співвітчизників, до яких вдаються росіяни. Наша нематеріальна спадщина жила, живе і буде жити попри те, що надворі війна…”, – прокоментував подію голова Закарпатської облради Володимир Чубірко.
