"Сезон тиші" в українських лісах триває!
З 1 квітня й до 15 червня в усіх українських лісах триває "сезон тиші": що це означає
Весна і початок літа – один з найбільш важливих періодів розвитку у тваринному та рослинному світі. В цей час квітнуть первоцвіти: підсніжники, крокуси та інші види рослин, у диких тварин і птахів починається шлюбний період та міграція, народжуються дитинчата. Протягом цього періоду, аби зайвий раз не турбувати тварин у період розмноження і не заважати гніздуванню птахів, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою.
Відповідно до міжнародного законодавства та статті 39 Закону України «Про тваринний світ», Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин», з 1 квітня до 15 червня оголошено – сезон тиші.
Отже, що заборонено робити під час «сезону тиші»? Відповідно до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (в редакції Закону № 1684-IX від 15.07.2021) забороняється:
- стріляти зі зброї у лісах;
- проводити санітарні рубки лісу;
- запускати феєрверки;
- проводити вибухові роботи;
- проводити ралі, змагання на автотранспорті, концентри, фестивалі та інші заходи, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою;
- кричати або голосно слухати музику;
- розводити вогнища;
- проганяти свійських тварин;
- використовувати автотранспорт та моторні маломірні судна (крім їх використання під час здійснення контролю у сфері охорони, використання і відтворення рослинного і тваринного світу та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій);
- здійснювати вилов водних біоресурсів (зокрема, меліоративний, науково-дослідний, науково-конструкторський, науково-промисловий із залученням технічної бази промислових рибальських підприємств);
- випалювати суху рослинність або її залишки.
За порушення вимог щодо охорони середовища перебування, шляхів міграції та схрещування диких тварин передбачена відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ігнорування заборон з порушника можуть стягнути штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 гривень) і на посадових осіб - від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 гривень).
А невжиття заходів щодо запобігання загибелі диких тварин, погіршенню середовища їх перебування та умов міграції або добування диких тварин, які зазнають лиха, тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1 190 гривень (частина 2 статті 87 КУпАП).
Бережіть природу і себе!