Скажімо НІ насильству у всіх його формах
Ситуація з домашнім насильством в Україні
Наша держава робить серйозні кроки в боротьбі з цим неприйнятним явищем: у червні 2022 року український парламент прийняв Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (Стамбульська конвенція).
Така зміна дозволила комплексно підійти до боротьби з насильством стосовно жінок.
Конвенція визначає відповідальність держави за протидію всім формам домашнього насильства, зокрема:
фізичному;
економічному;
психологічному;
сексуальному, включно зі зґвалтуванням, примусовим шлюбом або абортом;
злочинами заради «честі» (культура, звичаї, релігія, традиція або так звана «честь» не розглядається як виправдання таких актів. Це охоплює, зокрема, заяви про те, що постраждала порушила культурні, релігійні, соціальні чи традиційні норми або звичаї належної поведінки) та іншими подібними злочинами, а також за захист постраждалих від насильства та покарання кривдників.
При цьому, конвенція ґрунтується на принципах, що домашнє насильство не є приватною справою і вимагає спільних зусиль для його подолання як від органів державної та місцевої влади, так і від громадськості.
Дані ПРООН станом на 2018 рік свідчать, що від фізичного насильства вдома в Україні щороку страждають понад 1,8 млн жінок, лише 10% з них звертаються по допомогу.
Інше дослідження Фонду ООН у галузі народонаселення (2021 р.) свідчить: 80% українців вважають, що жінка не повинна ігнорувати насильство з боку чоловіка заради збереження сім’ї.
