Ознаки аутизму
Аутизм - це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується відхиленнями у соціальній взаємодії і спілкуванні, а також стереотипністю у поведінці та інтересах. Всі вказані ознаки з'являються у віці до 3 років.
Як розпізнати аутизм?
Деякі діти, яким пізніше ставлять діагноз "аутизм" з'являються на світ з витонченим, інтелігентним виразом обличчя (за висловом одного з перших дослідників аутизму - Л.Каннера, це "обличчя принца"). Симптоми аутизму можуть почати зʼявлятися від 1,5 до 3 років у дитини, яка до цього розвивалася начебто нормально.
УВАГА: втрата дитиною певних навичок чи функцій, які вона раніше мала, - суттєвий показник, що може сигналізувати про органічні порушення, зокрема такі, що притаманні аутизму.
Зазвичай у дітей, які мають розлади аутистичного спектру спостерігаються такі особливості:
важко інтерпретувати плач; гуління обмежене чи нагадує вигуки, дитина може верещати; відсутня імітація звуків;
відсутній комплекс пожвавлення, коли дитина демонструє різноманітні позитивні емоційно-рухові реакції на появу дорослого (особливо - на голос мами, її обличчя, дотики) чи на яскраві іграшки, приємні звуки тощо. При цьому, зазвичай, дитина спочатку завмирає і зосереджується на об'єкті сприймання, усмішці, звуках, а потім і в неї виникає усмішка, вокалізація і рухове пожвавлення. Такі прояви характерні для дітей в кінці 1 на початку 2 місяців життя;
відсутня вокалізація різними тембрами, різноманітні інтонації у гулінні, включаючи інтонації питання як у "діалогах" (що типово для 6- місячних дітей з типовим розвитком);
не формується характерна для дитини 8 місяців здатність до повторення складів ("ба-ба-ба, ма-ма-ма");
не з'являються вказівні та інші соціальні жести (якими звичайна дитина оволодіває вже у 9-10 місяців);
на звернення дитина може менше реагувати, аніж на інші зовнішні шуми; не вказує на предмет, який намагається дістати, не наслідує дорослих, не хоче спілкуватися з ними (що характерно для дітей у віці близько року).
Типовими для аутичних розладів можуть бути прояви, коли дитина:
не утримує тривало контакту "очі в очі";
не відгукується на ім'я за збереженого слуху;
виявляє дефіцит спільної уваги (наприклад, не намагається привернути словом або жестом уваги інших людей до предмету, що зацікавив її);
не просить допомоги;
не намагається чимось поділитися;
виконує постійно одноманітні дії;
не терпить втручання у свої заняття іншої людини;
використовує іншу людину для власних потреб (лізе по ній вгору, веде за руку до потрібного предмета тощо), при цьому не виявляє ніякого емоційного контакту.
Важливо знати: успіх у навчанні дитини значною мірою залежить від батьків, від сформованості їхньої позиції, від уміння допомагати їй виконувати домашні завдання, позитивно взаємодіяти з учителем, підтримувати успішність дитини, вірити у неї.
Обовʼязкові правила для батьків дитини з аутизмом:
Приймати дитину такою, яка вона є.
Виходити з інтересів дитини.
Послідовно дотримуватися певного режиму і ритму життя.
Виконувати повсякденні ритуали.
Навчитися схоплювати найменші вербальні і невербальні сигнали дитини.
Частіше бути присутнім у мікрогрупі (класі), де займається дитина.
Якомога частіше розмовляти з дитиною, відповідати за неї, допомагати їй давати найпростіші відповіді (так/ні; хто зробив - я! тощо).
Забезпечити комфортне середовище для спілкування і навчання.
Терпляче пояснювати дитині суть її діяльності, використовуючи чітку наочну інформацію (схеми, карти тощо).
Уникати перевтомлення дитини.
