СТИМІНГ У ДІТЕЙ
Самостимулююча поведінка, також відома як «стиммінг» (англ. stimmin і самостимуляція (англ. self-stimulation) — це повторення фізичних рухів, звуків, слів, рухомих об'єктів або інших зациклених дій. Така поведінка (також відома в науці як «стереотипія») певною мірою притаманна всім людям, але особливо вона часто зустрічається у людей з розладами аутистичного спектру.
Форми стимінга дуже різноманітні, але їх об’єднує одне: всі ці види поведінки дуже незвично і навіть «дивно» виглядають в очах оточуючих і відразу виділяють одних дітей серед інших.
Часто батьки дітей з РАС можуть спостерігати у дитини поведінку:
Дитина стрибає на одному місці;
Махає руками перед обличчям або предметом;
Крутить предмети;
Робить незвичні пози тіла розгойдуючись при цьому;
Співає повторювальну пісню або частину мелодії;
Вигукує різні свуки, слова;
Говорить певну фразу дуже часто, повторюючи багаторазово і т. д.
⠀
Всі ці приклади належать до стимінгу, повторюваної поведінки дитини, яка є природнім способом саморегуляції у дитини. Основними ознаками буде повторюваність та стереотипність прояву. Багато батьків забороняють своїм дітям стими. Але зазвичай всі спроби батьків відучити дитину «дивно себе вести» закінчуються невдачею. Це пояснюється тим, що стимінг підкріплюється автоматично і ніякого додаткового підкріплення не потрібно. Тому працювати з такою поведінкою дуже складно.
⠀Стимінг має зв’язок з підвищеною тривогою у дітей з РАС та небажаною поведінкою. Дослідження показують, що люди з РАС використовують стимінг для зменшення сенсорного перевантаження, зняття тривожності, вираження емоцій і просто для задоволення.
Для чого стими необхідні?
- заспокоєння;
- розслаблення;
- саморегуляції навантажень;
- підсилення радісних емоцій;
- для переключення з діяльності на діяльність;
- для допомоги сприйняття інформації.
КОЛИ СТИМИ - ПРОБЛЕМА?
1. Коли тільки вони у дитини і є, немає гри, немає дозвілля, тільки стим і дуже примітивна активність (трясе руками в стимі і так само трясе іграшки у вивченні їх).
2. Коли дитина не може зосереджуватися. Потрібно довго привертати увагу та вихід із стиму дається важко.
3. Коли стим шкодить здоров'ю самої людини. Самоагресивна активність: свербіти, тягнути повіки, тиснути на очні яблука, бити по вухах, тощо.
4. Коли стим заважає розвитку дитини. Гучні вокалізації (так, це теж вид стиму) не дають можливості вчитися у загальному класі, заважають у суспільстві.
ЩО РОБИТИ?
1. Найкращий варіант - знайти заміну. Сенсорна гра як дозвілля вдома, сенсорні релаксанти.
2. Замінна поведінка. Не бити по вухах, а трохи натискати. Не смикати повіки, а гладити щоки. Не чесати, а наносити крем.
3. Заохочувати відсутність стиму.
4. Чим більше продуктивних навичок – тим менше безконтрольних стимів.
Повністю позбутись стимуляцій неможливо, головним завданням є адаптувати їх і зменшити частоту проявів.
